ФК НДЕКЦ МВС – БРОНЗОВИЙ ПРИЗЕР «ЕЛІТ-РАУНДУ»!
15.03.2021
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НДЕКЦ МВС ВІТАЄ КОЛЕГ ІЗ СБУ З ЇХ ПРОФЕСІЙНИМ СВЯТОМ!
25.03.2021
Дивитись всі

ПАМ’ЯТНА ДАТА В ІСТОРІЇ СУДОВОЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ ФОТОГРАФІЇ

18 березня 1912 року пішов з життя один із першопроходьців криміналістичної науки, «батько» судової науково-дослідної фотографії, творець першої в світі приватної судово-експертної фотографічної установи, вчений світового рівня – Євген Федорович Буринський.

Є.Ф. Буринський народився 6 лютого 1849 р. в Рязані. Дитячі роки він провів у Нижньому Новгороді. Середню освіту почав здобувати в Нижньому Новгороді, а згодом був переведений в 2-й Московський кадетський корпус, який пізніше було реорганізовано в 2-у Московську військову гімназію. Після закінчення гімназії в 1874 р. батько Євгена Федоровича влаштував його на навчання в військове училище, але через два роки він покинув навчання. З цього часу для Є.Ф. Буринського розпочалося самостійне, нерідко, дуже важке життя. Він працював на будівництві Брестсько-Граєвської та Оренбурзької залізниць. На початку 80-х рр. від відкрив цинкографію, що проіснувала до 1884 р.

Поворот в долі і науковій діяльності Є.Ф. Буринського відбувся, як це нерідко буває, завдяки випадковому збігу обставин. На Лейпцигській книжковій ярмарці, куди з’їжджалися колекціонери багатьох країн, стали появлятися підроблені рукописи.

Підробка стародавніх документів і книг на той час була дуже розвинена на Заході. За стародавні книги і рукописи любителі платили величезні гроші, і тому фальсифікатори намагалися заробити на цьому дармові і величезні суми. Один із описаних прикладів того часу свідчить про це. Декілька років тому назад, пишеться в цьому прикладі, ієрусалимський антиквар Шапіра Монсей Вільгельм покарав британський музей на дуже велику суму підробленими халдейськими рукописами, і музею ще пощастило, що підробку було виявлено на самому початку, а то Шапіра нажив би на своєму обдуренні мільйонне багатство.

Недивно, що колекціонери не жалкували коштів, щоб урятуватися від обдурень, які дорого коштують, і наслідком цих витрат був блискучий розвиток фотографії і мікрофотографії, яка тепер перетворилася на ціле вчення, що складає важливу галузь фотографічного мистецтва. Після досліджень рукописів слідувало дослідження документів, які пред’являлися в суді і оголошувалися підробленими.

Це викликало зацікавленість Є.Ф. Буринського до засобів і способів виявлення підробок. Переглянув літературу з фотографії на чотирьох мовах за останніх 50 років, Є.Ф. Буринський не знайшов ні однієї праці, яка б допомогла йому вирішити це завдання. Разом з тим він знайшов окремі статті, в яких описувались випадки, коли на фотознімках незалежно від волі фотографа, виявлялись невидимі в оригіналі деталі. Так, наприклад, на можливість використання фотографії з метою відтворення обезбарвлених письмових знаків вперше вказував в 1849 р. французький археолог, колекціонер рукописів і дагеротипіст (фотограф), барон Гро Жан-Батіст Луї, який на той час був французьким послом в Афінах. Він, підчас перегляду фотографічних копій, помітив, що на одному із фотознімків стародавніх грецьких манускриптів виступили такі дрібні подробиці письма, які неможливо було бачити простим зоровим сприйняттям.

Є.Ф. Буринський поставив перед собою мету відкрити закономірності цих процесів і розробити метод, який би дозволяв виявляти невидиме незалежно від капризу випадку, а у відповідності з метою дослідження. На виконання цього завдання і розробку методів кольоророзподілу і кольоророзрізнення ним було затрачено 15 років.

 

І нарешті, Євген Федорович у 1889 р. створює першу в світовій практиці приватну судово-фотографічну науково-дослідну лабораторію в будинку Петербурзького окружного суду, де 11(23) вересня цього самого року ним була проведена одна із перших у світі судово-фотографічна експертиза. Не дивлячись на те, що судово-фотографічна лабораторія Є.Ф. Буринського проіснувала всього три роки – до 11 вересня 1892 р., його науково-дослідна діяльність в цій лабораторії залишила значущий слід в історії становлення світової криміналістики, зробила неоцінимий внесок у розвиток такої її галузі як судова науково-дослідна фотографія, засновником якої справедливо визнається Євген Федорович Буринський. А досягнення, зроблені ним в галузі науково-дослідної фотографії були порівняні з досягненнями, пов’язаними з відкриттям мікроскопа.

Інформація взята зі джерела: Комаха, В.О. (2014). Буринський Євген Федорович – «Батько» судової науково-дослідної фотографії. Юридические записки, (2).