ВІДБУЛАСЯ І МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ: «НАУКОВІ ЧИТАННЯ ПАМ’ЯТІ ГАНСА ГРОССА», СПІВОРГАНІЗАТОРОМ ЯКОЇ Є ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НДЕКЦ МВС

Сьогодні 9 грудня 2001 року пройшли засідання І-ї міжнародної науково-практичної конференції «Наукові читання пам’яті Ганса Гросса: методологічні засади», що була організована кафедрою кримінального права юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Співорганізаторами конференції виступили: Криміналістична лабораторія Ганса Гросса, Чернівецький науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України, Варненський вільний університет імені Чорноризця Храбра (юридичний факультет), Державний університет Молдови (юридичний факультет). Пленарне засідання відкрив Петришин Роман Іванович – ректор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Привітальне слово тримали: Вдовічен Віталій Анатолійович – доктор юридичних наук, доцент, декан юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича; Дударець Руслан Миколайович – начальник Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області; Балук Ігор Григорович – директор Чернівецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України; Орлеан Андрій Михайлович – заступник директора Тренінгового центру прокурорів України; Кунчев Йонко – доктор юридичних наук, професор Варненського вільного університету імені Чорноризця Храбра; Ботнару Стела – докторка юридичних наук, доцентка, заступниця декана юридичного факультету Молдовського державного університету; Лихова Софія Яківна – докторка юридичних наук, професорка, завідувачка кафедри кримінального права і процесу юридичного факультету Національного авіаційного університету.

Основні проблеми та тематичні напрями, що були в роботі конференції:

• Криміналістика: візії Ганса Гросса.
• Актуальні питання криміналістики.
• Судова експертиза: сучасні виклики.
• Кримінальна психологія: теорія та практика.
• Синергія кримінального права, кримінології та криміналістики.

Криміналістика, нині, є системою у якій теоретичні і практичні знання перебувають у постійному діалозі. Такому положенню справ визначально сприяла позиція її основоположника, що також є фундатором кримінальної психології, людиною, що вперше проаналізувала значення застосування теоретико-практичних знань природничих і точних наук у справі розкриття злочинів і виявлення особи злочинця, – Ганса Густава Адольфа Гросса.

Для нас чернівчан, судових експертів є значимим той факт, що наукова діяльність вченого була тісно пов’язана із історією нашого міста, з тим, що майбутнє криміналістики формувалося у стінах нашого рідного університету. У грудні 1898 року Г. Гросс почав викладацьку діяльність, читаючи на кафедрі кримінального права Чернівецького університету такі дисципліни як «кримінальний процес, матеріальне кримінальне право, пенітенціарне право. У Чернівцях в 1899 році Г. Гросс публікує третє видання «Порадника для судових слідчих як системи криміналістики», де і понині ми судові експерти сьогодення можемо знайти корисні поради та рекомендації. У 1899-1900 роках Г. Гросс посідав посаду декана юридичного факультету Чернівецького університету.

Сьогоднішня фахова дискусія була пов’язана з науковими здобутками представників вітчизняної школи сучасної криміналістики, можливістю згадати минуле, оцінити теперішнє, заглянути у майбутнє цієї науки та судової експертизи, зокрема.

Тематика міжнародної наукової конференції є для наукової спільноти нагодою осмислити та проаналізувати набутий досвід із урахуванням сучасних реалій динамічної системи міжвідомчої взаємодії, обміну науково-практичним досвідом. Варто скористатися нагодою обґрунтувати перспективи розвитку вітчизняної судової експертизи, зробити гідний внесок у справу збагачення концептуального потенціалу юридичної науки. Проведення конференції є свідченням високого авторитету науково-дослідницьких та освітніх установ, які успішно реалізують проекти і програми за різними напрямами, сприяють поглибленню наукового діалогу, оскільки розвиток подібних студій в Україні підтверджує інтерес різних поколінь наукового товариства до ролі тих, хто стояв на початку цього процесу.

У підсумку зауважимо, що внесок, здійснений Г. Гросом у розвиток кримінальної науки дійсно незаперечний. Але, на жаль, склалося так, що фігура цього вченого доволі рідко згадується навіть в межах спеціальної історіографії, присвяченій криміналістиці, а поза ними – практично ніколи. На наш погляд, така ситуація несправедлива – досягнення вченого у галузі поєднання досвіду широкого спектру практичних і теоретичних наук достойні уваги сучасного покоління.