ЧИ БЕЗПЕЧНІ “ГРАНАТИ” ДЛЯ ВІЙСЬКОВО-СПОРТИВНИХ ІГОР?

Більшість людей, які тільки починають цікавитися тематикою страйкболу, оцінюють можливість отримання травми. Такі думки пов’язані з високою реалістичністю страйкбольної зброї і живістю страйкбольних сценаріїв. Багато в чому, небезпека страйкболу перебільшена. Статистика в цьому випадку буде найбільш красномовним підтвердженням того, що цей вид спортивно-військових розваг нітрохи не небезпечніше будь-яких занять бойовими мистецтвами або активними командними видами спорту – футболом, хокеєм, баскетболом.

Страйкбольна граната

Сьогодні мова піде про так звані «страйкбольні гранати». Що це? Гранати для страйкболу можуть мати різну спеціалізацію, але основа конструкції, як правило, всюди однакова: у корпусі з безпечного матеріалу (картону чи пластику) розміщено піротехнічний заряд і запал.

У найпростіших моделях запал являє собою звичайний гніт, який треба підпалити від сірника чи запальнички. Більш досконалі моделі мають кільце-чеку і важіль, як на справжніх бойових гранатах. Вміст корпусу може бути різним, залежно від спеціалізації. Класичний варіант –страйкбольні кульки із пластику, що імітують осколки; але зустрічаються і інші варіанти: пейнтбольні кульки чи фарба, кольоровий порошок, генератор диму тощо. Існують і суто шумові гранати, без спеціальних наповнювачів.

Для судового експерта-вибухотехніка будь-який тип страйкбольної гранати є піротехнічним виробом. Будь-які дії з піротехнічними виробами вимагають від людини обережності та дотримання всіх запобіжних заходів. Адже будь-який піротехнічний виріб є пожежо- й вибухонебезпечним.

Залежно від призначення і конструктивних особливостей піротехнічних виробів, їх дія супроводжується виявом одного або декількох небезпечних факторів, що характеризуються різними рівнями небезпеки. Небезпечний фактор – це специфічний ефект, який чинить піротехнічний виріб або піротехнічний елемент, що за певних умов здатний загрожувати здоров’ю людей або завдавати шкоди майну і навколишньому середовищу. Розглядаючи небезпечні чинники, які можуть виникнути у процесі застосування піротехнічного виробу, необхідно враховувати, що піротехнічні вироби є пожежо- та/або вибухонебезпечними. Відпрацьовані гази піротехнічних виробів можуть чинити шкідливий вплив на людей і навколишнє середовище.

Зовнішні фактори (удар, нагрів, детонаційний імпульс тощо) можуть викликати непередбачене спрацювання піротехнічного виробу, якщо їх рівні є вищими за допустимі. Необхідно зазначити, що один і той самий виріб під час його застосування, може спричинити виникнення різної кількості небезпечних факторів.

Небезпечні фактори при використані піротехнічних засобів

У ДСТУ 4105-2002 визначено шість основних факторів, які виникають під час застосування піротехнічних виробів побутового призначення (хоча їх може виникнути більше). Усе залежить від умов зберігання, транспортування, вантажнорозвантажувальних робіт, кліматичних умов тощо. Найбільш часто зустрічаються такі небезпечні фактори:

1. Полум’я або високотемпературний струмінь продуктів згорання – рівень небезпеки полягає в самому полум’ї та його розмірах, відповідно до чого визначають безпечну зону або відстань від застосовуваного піротехнічного виробу, на якій повинні перебувати глядачі. Небезпека полягає в можливості загорання легкозаймистих матеріалів, об’єктів, які знаходяться поруч з використовуваним виробом.
2. Пожежонебезпечні елементи конструкції, які розлітаються (піротехнічні елементи, що горять, розпечені шлаки, іскри тощо). Варто зауважити, що розмір зони безпечного розміщення глядачів залежить від тактико-технічних даних цього чи іншого піротехнічного виробу. Визначальним параметром є радіус розльоту (в метрах).
3. Уламки, які розлітаються під час вибуху. Вплив цього фактору на навколишнє середовище і глядачів, аналогічний попередньому, проте його особливість полягає в тому, що він менш небезпечний. Рівень небезпеки поширюється на всю площу, яку визначає радіус розльоту уламків (частин корпусу виробу).
4. Рівень звукового тиску. Рівень небезпеки цього фактору визначають в децибелах. Високий рівень тиску (гучність) під час розриву піротехнічного виробу може викликати у глядачів відчуття дискомфорту або травмувати органи слуху. У межах небезпечної зони гучність звуку не повинна перевищувати допустимо дозволеної норми – 140 дБ.
5. Продукти згорання або диспергування в аерозольній хмарі. Специфічний вплив продуктів згорання на людину та навколишнє середовище. Два останні фактори визначаються нормативною і технічною документацією піротехнічного виробу. Тому під час використання піротехнічних виробів потрібно звертати увагу на вказаний в нормативній та технічній документації параметр зони, що забезпечує безпеку учасників піротехнічного шоу і навколишнього середовища.

Правила безпеки при поводженні з піротехнічними виробами для військово-спортивних ігор

Правило 1

Піротехнічні вироби для військово-спортивних ігор використовуються на спеціально обладнаних майданчиках, далеко від житлових будівель і місць скупчення людей, в присутності фахівців військово-спортивних клубів або представників організаторів ігор.

Правило 2.

Перед застосуванням необхідно переконатися, що в передбачуваному небезпечному радіусі не перебувають сторонні люди, крім гравців в захисній амуніції і засобах захисту голови і очей, передбачених правилами ігор.

Правило 3.

Після вилучення з упаковки перенесення гранат до місця використання допускається тільки в спеціальних підсумках, що забезпечують збереження виробів і безпеку від несанкціонованого спрацьовування.

Суворо забороняється

• застосовувати вироби без спеціалізованих засобів індивідуального захисту голови й очей;
• застосовувати вироби без спеціалізованих засобів захисту рук, зокрема долонь і пальців (тактичні рукавички повинні повністю прикривати відкриті ділянки шкіри);
• брати в руки або намагатися відкинути в сторону вже активовану гранату;
• застосовувати вироби, не переконавшись у повній безпеці здоров’я та майна як учасників так і сторонніх до гри людей;
• після висмикування кільця запального пристрою, утримувати гранату в руці довше, ніж це необхідно;
• застосовувати виріб, не ознайомившись з інструкцією.

Не допускається

• розбирання, доробка, підгонка, переспорядження гранат у споживача, а також використання не за призначенням;
• використовувати вироби з вичерпаним терміном придатності та явними ознаками ушкоджень.

В публікації були використані:

• Фрагмент лекції: Фатєєв В. М. Піротехніка: курс лекцій / В. М. Фатєєв, Ю. П. Приходько, Л. І. Таборов ; за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. С. С. Чернявського. – Київ, 2017. – 470 с.
• Фотографії чернівецького страйкбольного клубу Airsoft–che.